Кожна громада має особливості свого розвитку,зокрема в сфері туризму. Вже складається певна конкуренція залучення відпочивальників на морські курорти.Наразі у звязку з пандемією відбувся спад показників туризму як по країні так і Херсонській області, в т.ч. Лазурному. Останні роки селище розвивалося в основному за рахунок приватного сектору:будівництво Олімпійського комплексу в пансіонаті “Прибрежний”,автостанції біля літнього ринку,магазинів,кафе, приватних садиб та закладів відпочинку. Дещо робилося і селрадою-облаштування ринків,реконструкція доріг в рекреаційній зоні,паркової зони в центрі селища. Проте на сьогодні потрібні більш досконалі форми розвитку туризму,які вони в інших громадах наша розповідь. Коблівська сільська територіальна громада Миколаївської області Розроблена стратегія розвитку громади до 2027року,програма розвитку туризму, на виконання якої щорічно планується більше 1 млн.грн. Координує виконання цієї програми установа «Агенція місцевого розвитку Коблівської  об’єднаної територіальної громади» ,яка утворена сільською радою. Також діє агрорекреаційний кластер, Центр розвитку туризму; Фастівська міська територіальна громада Київської області Прийнята програма розвитку туризму на 2021-2023роки,в ній передбачено: -Встановлення антивандальних електронних сенсорних туристично-інформаційних боксів у громаді -Виготовлення та встановлення елементів туристично-інформаційної навігації. -Розробка та впровадження туристичних маршрутів -Створення віртуальних електронних екскурсій для самостійного перегляду і прослуховування -Створення на базі КЗ ФМР «Фастівський державний краєзнавчий музей» сучасного туристично-інформаційного центру “OPEN FASTIV” -Налагодження системної співпраці з туристичними компаніями з метою залучення туристів та екскурсантів -передбачені кошти на реалізацію програми розвитку туризму Вінницька область Розроблено проект програми розвитку туризму-за посиланням Можливими напрямками розвитку туризму Вінниччини можуть стати: 1. Діловий туризм, сучасний туризм із діловою метою розцінюється найбільш перспективним видом туризму через свою позасезонність, можливість планування, орієнтацію на клієнта з високим рівнем доходу. 2) Сприятливі умови має Вінниччина для розвитку пригодницького туризму та екстремальних видів екотуризму, що об’єднує всі подорожі, пов’язані з активними способами пересування та відпочинку на природі, які мають на меті отримання нових відчуттів, вражень, поліпшення туристом фізичної форми та досягнення спортивних результатів. До них можна віднести такі види туризму, як: рафтинг; спелеотуризм; пішохідний туризм; водний; кінний туризм; маунтинбайк; парапланеризм. 3) Рибальський та мисливський (єгерський) туризм. Область має вагомий ресурсний потенціал для розвитку зазначених видів туризму через багату флору та фауну, лісостепову місцевість та велику кількість відкритих водойм (річки, ставки, озера тощо). Крім того в лісах зосереджена значна кількість грибів, ягід, різноманітних лікарських рослин, збирання яких може виступати однією з цілей туристичної діяльності. В області функціонують мисливські господарства із значними площами (більше 50 тис. га) мисливських угідь (Вінницький, Гайсинський райони) та риболовні бази. 4) Соціальний туризм. Напрямок туристичного бізнесу, клієнтами якого є громадяни, які мають соціальні пільги (пенсіонери, студенти, люди з обмеженими властивостями, малозабезпечені багатодітні сім’ї). Цікава ідея для розвитку внутрішнього туризму в регіоні. Це може бути щотижнева рекреація, де основні зусилля мають бути спрямовані на тури вихідного дня із центром (початком та закінченням маршруту) у м. Вінниця та тури з районних центрів до міста та/або організація екскурсій в довколишні міста, а можливо навіть всередині окремого міста. Соціальний туризм є дієвим механізмом залучення населення регіону до туристичного споживання, завдяки чому вдосконалюється його привабливість для зовнішніх ринків. 5) Гастрономічний (кулінарний) туризм може стати ще однією складовою привабливості Вінниччини з огляду на етнографічно-івентивні ресурси нашого регіону. Гастрономічний туризм як різновид туризму пов’язаний з ознайомленням із виробництвом, технологією приготування та дегустацією національних страв і напоїв, а також з кулінарними традиціями регіону. Слід зазначити, що практично будь-який регіон має потенціал для розвитку у себе кулінарного туризму і Вінниччина зокрема, адже може запропонувати неповторну місцеву кухню та традиції гостинності. Наприклад, тиманівська каша, на честь якої проводять фестиваль в Тульчинській ОТГ або, 14 відома далеко за межами України, картопля по-уланівськи, рецепт якої винайшли в селі Уланів на Вінниччині і якій планується надати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини. Кулінарія налічує притаманні також для інших регіонів України різноманітні страви. Розповсюджено виноробство у південних районах Вінниччини. Крім того, Вінницький край відомий також любителям солодощів, завдячуючи брендам «Рошен», «Вацак», «Солодка мрія», «Вінницька цукерка» які можуть запропонувати туристам відвідування своїх виробництв та дегустацію шоколаду й тістечок. Специфіка кулінарного туризму включає в себе не сезонний характер відпочинку і він, тою чи іншою мірою, є складовим елементом всіх турів, але, на відміну від інших видів туризму, ознайомлення з місцевою кухнею стає головною метою кулінарної подорожі, а просування місцевих господарств і виробників продовольчих товарів – невід’ємна складова будь-якого кулінарного туру. Перші кроки в напрямку розвитку гастротуризму закладено. Так, в області діє проект «Гастрогід Вінниччини», основною метою якого є активізація місцевого гастрономічного середовища, вивчення особливостей подільської кухні, запровадження смачних туристичних маршрутів та популяризація подільської кухні серед гостей міста. Ці приклади можуть бути корисні Лазурненській територіальній громаді,було б бажання їх втілювати.

Куроротний сезон 2020 вже в історії,попереду літо і до нього потрібно готуватись.А яка система підготовки?Всі хто планує приймати відпочивальників самостійно береться за роботу.якоїсь окремої програми розвитку туризму в Лазурному ніколи не було і цим ніхто конкретно і не займався.А чому? На мій погляд можливо пояснити пасивністю депутатів,несприяння створення умов командної роботи та і не віру в якісь програми,їх ефективність.Гроші в місцевому бюджеті від туристичного збору збирали і не завжди їх використовували саме на розвиток туризму а приміром на заміну вікон в школі. Хто знає взагалі куди буде спрямовано зібраний турзбір в 2021р?Як програми немає так і планів роботи самої селищної ради теж немає,будемо лише сподіватись що новий склад депутатів та виконкому врахує недоліки минулих скликань. Склалась якась дивна ситуація по курортному Скадовському районі,ні в селищних радах ні в районній раді так і не спромоглися прийняти програми розвитку туризму ,проте в регіональній програмі такі заходи прийняті.Це і проведення фестивалів в Скадовську і плани облаштування інформаційного центру в Лазурному та інші. Вважаю це недостатня робота департаменту туризму ОДА,райдержадміністрацій та і самих органів місцевого самоврядування, відсутність взаємодії влади з місцевим населенням та підприємцями. На сьогодні у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою громадам варто об’єднуватись довкола проєктів розвитку туризму. Вони зможуть охопити більше туристичних об’єктів, залучити місцеве населення до надання супутніх туристичних послуг. А це, своєю чергою, наповнить бюджети як громади, так і держави. Саме таким шляхом пішли у Львівській,Івано-Франківській областях. Навіть в умовах пандемії місцеві бюджети Івано-Франківської області з січня до листопада цього року поповнилися на 5,5 млн грн туристичного збору, що становить понад 91% торішнього показника за аналогічний період тобто лише на 9%менше,у Львівській -на 28%менше,а в Херсонській аж на 43%менше. В Лазурному було зібрано турзбору станом на жовтень ц.р. всього 235тис.грн проти 632тис.грн за аналогічний період 2019р.,це в 2,7рази менше. То це наявні показники регіональної та місцевої політики щодо розвитку туризму,вони характеризують рівень командної роботи. Із чого ж починати розробку проекту програми розвитку туризму? Головне бажання бачити перспективи та вміння налагодити співпрацю між всіма учасниками проекту. Основні заходи: -створення робочої групи по підготовці проекту програми розвитку туризму розпорядженням голови ОТГ -організація конкурсів інвестпроектів щодо розвитку туризму в ОТГ по категоріям:а)підприємців б)громадських організацій в)громадян за місцем проживання -налагодження комунікації через вебсайт селради щодо обговорення проектів -розробка положення і створення спеціального Фонду розвитку туризму -залучення фахівців до розробки програми розвитку туризму – проведення зустрічей-нарад з підприємцями,керівниками пансіонатів,власниками приватних садиб,громадянами щодо участі в заходах програми та ін На сьогодні розробка проекту програми розвитку туризму нашого курорту лише на стадії обговорення з депутатами,підприємцями,основна робота після вирішення організаційних питань в ОТГ(затвердження виконкому,апарату,старост та ін). Тож не залишаємося байдужими,бути програмі чи ні залежить лише від нашого бажання.