Кожна громада має особливості свого розвитку,зокрема в сфері туризму. Вже складається певна конкуренція залучення відпочивальників на морські курорти.Наразі у звязку з пандемією відбувся спад показників туризму як по країні так і Херсонській області, в т.ч. Лазурному. Останні роки селище розвивалося в основному за рахунок приватного сектору:будівництво Олімпійського комплексу в пансіонаті “Прибрежний”,автостанції біля літнього ринку,магазинів,кафе, приватних садиб та закладів відпочинку. Дещо робилося і селрадою-облаштування ринків,реконструкція доріг в рекреаційній зоні,паркової зони в центрі селища. Проте на сьогодні потрібні більш досконалі форми розвитку туризму,які вони в інших громадах наша розповідь. Коблівська сільська територіальна громада Миколаївської області Розроблена стратегія розвитку громади до 2027року,програма розвитку туризму, на виконання якої щорічно планується більше 1 млн.грн. Координує виконання цієї програми установа «Агенція місцевого розвитку Коблівської  об’єднаної територіальної громади» ,яка утворена сільською радою. Також діє агрорекреаційний кластер, Центр розвитку туризму; Фастівська міська територіальна громада Київської області Прийнята програма розвитку туризму на 2021-2023роки,в ній передбачено: -Встановлення антивандальних електронних сенсорних туристично-інформаційних боксів у громаді -Виготовлення та встановлення елементів туристично-інформаційної навігації. -Розробка та впровадження туристичних маршрутів -Створення віртуальних електронних екскурсій для самостійного перегляду і прослуховування -Створення на базі КЗ ФМР «Фастівський державний краєзнавчий музей» сучасного туристично-інформаційного центру “OPEN FASTIV” -Налагодження системної співпраці з туристичними компаніями з метою залучення туристів та екскурсантів -передбачені кошти на реалізацію програми розвитку туризму Вінницька область Розроблено проект програми розвитку туризму-за посиланням Можливими напрямками розвитку туризму Вінниччини можуть стати: 1. Діловий туризм, сучасний туризм із діловою метою розцінюється найбільш перспективним видом туризму через свою позасезонність, можливість планування, орієнтацію на клієнта з високим рівнем доходу. 2) Сприятливі умови має Вінниччина для розвитку пригодницького туризму та екстремальних видів екотуризму, що об’єднує всі подорожі, пов’язані з активними способами пересування та відпочинку на природі, які мають на меті отримання нових відчуттів, вражень, поліпшення туристом фізичної форми та досягнення спортивних результатів. До них можна віднести такі види туризму, як: рафтинг; спелеотуризм; пішохідний туризм; водний; кінний туризм; маунтинбайк; парапланеризм. 3) Рибальський та мисливський (єгерський) туризм. Область має вагомий ресурсний потенціал для розвитку зазначених видів туризму через багату флору та фауну, лісостепову місцевість та велику кількість відкритих водойм (річки, ставки, озера тощо). Крім того в лісах зосереджена значна кількість грибів, ягід, різноманітних лікарських рослин, збирання яких може виступати однією з цілей туристичної діяльності. В області функціонують мисливські господарства із значними площами (більше 50 тис. га) мисливських угідь (Вінницький, Гайсинський райони) та риболовні бази. 4) Соціальний туризм. Напрямок туристичного бізнесу, клієнтами якого є громадяни, які мають соціальні пільги (пенсіонери, студенти, люди з обмеженими властивостями, малозабезпечені багатодітні сім’ї). Цікава ідея для розвитку внутрішнього туризму в регіоні. Це може бути щотижнева рекреація, де основні зусилля мають бути спрямовані на тури вихідного дня із центром (початком та закінченням маршруту) у м. Вінниця та тури з районних центрів до міста та/або організація екскурсій в довколишні міста, а можливо навіть всередині окремого міста. Соціальний туризм є дієвим механізмом залучення населення регіону до туристичного споживання, завдяки чому вдосконалюється його привабливість для зовнішніх ринків. 5) Гастрономічний (кулінарний) туризм може стати ще однією складовою привабливості Вінниччини з огляду на етнографічно-івентивні ресурси нашого регіону. Гастрономічний туризм як різновид туризму пов’язаний з ознайомленням із виробництвом, технологією приготування та дегустацією національних страв і напоїв, а також з кулінарними традиціями регіону. Слід зазначити, що практично будь-який регіон має потенціал для розвитку у себе кулінарного туризму і Вінниччина зокрема, адже може запропонувати неповторну місцеву кухню та традиції гостинності. Наприклад, тиманівська каша, на честь якої проводять фестиваль в Тульчинській ОТГ або, 14 відома далеко за межами України, картопля по-уланівськи, рецепт якої винайшли в селі Уланів на Вінниччині і якій планується надати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини. Кулінарія налічує притаманні також для інших регіонів України різноманітні страви. Розповсюджено виноробство у південних районах Вінниччини. Крім того, Вінницький край відомий також любителям солодощів, завдячуючи брендам «Рошен», «Вацак», «Солодка мрія», «Вінницька цукерка» які можуть запропонувати туристам відвідування своїх виробництв та дегустацію шоколаду й тістечок. Специфіка кулінарного туризму включає в себе не сезонний характер відпочинку і він, тою чи іншою мірою, є складовим елементом всіх турів, але, на відміну від інших видів туризму, ознайомлення з місцевою кухнею стає головною метою кулінарної подорожі, а просування місцевих господарств і виробників продовольчих товарів – невід’ємна складова будь-якого кулінарного туру. Перші кроки в напрямку розвитку гастротуризму закладено. Так, в області діє проект «Гастрогід Вінниччини», основною метою якого є активізація місцевого гастрономічного середовища, вивчення особливостей подільської кухні, запровадження смачних туристичних маршрутів та популяризація подільської кухні серед гостей міста. Ці приклади можуть бути корисні Лазурненській територіальній громаді,було б бажання їх втілювати.