Взнайте першими

Теоретичні версії потрапляння римських монет на узбережжя Лазурного
Теорії потрапляння римських монет на узбережжя селища Лазурне-1) часів готської війни, коли Феодосій воював з ними і перемагав, готи як кочівники могли бути в наших краях-це підтверджується картами володіння готів2) Феодосій жив і помер (похований) в Константинополі, де був монетний двір, монети могли потрапити до нас через торговців3) монети потрапили з Тендрівської коси або кидалися в море на честь Ахілла.На західному узбережжі Тендрівської коси в давнину знаходилося святилище, присвячене Ахіллу, відомості про яке раніше існувало тільки в стародавніх джерелах, але в 1824 році капітан-лейтенант Критський, який працював на острові Зміїному, беручи участь в будівництві Тендрівського маяка, зацікавився дуже незвичайним для цих місць невеликим пагорбом. При розтині пагорба в ньому виявилося більше 800 грецьких, боспорських, фракійських і римських монет, а також антична кераміка, мармурові плити з текстом присвят і багато іншого. Імовірно в подяку за щасливе плавання моряки приносили в святилище багаті пожертвування Ахіллу.Такі пожертвування могли бути і на узбережжі Лазурного

Груші із саду Вассаля

В Днепровском уезде известностью пользовался сад Вассаля 10 десятин(10тыс.деревьев) с которого он получал до 900пудов превосходных груш(сорта Жермен и Виргулез) известных далеко за пределами уезда и до 600 ведер вина

Груша Віргулез

ВИРГУЛЕЗ

Груша осеннего сорта, любая тепловая обработка которой дает плохие результаты. Поэтому грушу-виргулез лучше всего есть в сыром виде, — она имеет великолепный вкус. ВИРГУЛЕЗ virgouleuse f. Славная озимая груша. Сл. нат. ист. Род сочных зимних груш, названных по имени местечка Виргуле близ Лиможа(Франція)

Груша Сен-Жермен

Старинный зимний французский сорт. Он был известен еще в 1872 году под названием Добрая Луиза (Bonne Louise Duhamel)

Проблеми відкритості історичних знахідок
Всі ми цікавимося історією, хто в архівах, хто читає книжки чи дивиться фільми, хто шукає предмети в морі чи землі для колекцій та продажу. Ні для кого не секрет, що українська і світова наука значно зробила крок вперед завдяки діяльності пошуковців-аматорів, які повертають з небуття пам’ятники культури з місць і територій, абсолютно безперспективних з точки зору офіційної археології. Історичними цінностями цікавляться і керівники держави, народні обранці. Чудова виставка була у польському Щецині українського музею «Платар», співвласником якого є Сергій Тарута(народний депутат, а зараз кандидат у Президенти України), де на показ було виставлено збірку артефактів від часів Трипільської культури і до Київської Русі Та і екс-президент України Віктор Ющенко є прихильником старовини, його колекції трипільських старожитностей експонувалися в Україні, Європі та США. Можливості демонструвати історичні знахідки сьогодні велика проблема адже до сих пір законодавство з цього питання не врегульовано і археологи та громадськість справедливо вказують на недоліки, критикують звідки це все береться?. Люди кажуть, одним можна, а чому не можна мені і як сприяє держава відкрито казати всьому світу-я знайшов історичний артефакт, чи мушу я отримати за це винагороду? От і нещодавно при спробі перетину кордону з Польщею прикордонники впіймали хлопця з монетами, датованими початком XVII століття, часів Сигізмунда I, Катерини II, Олександра II, Єлизавети II, античні і польські монети, монети часів СРСР та інші. Звісно, людина хоче на цьому заробити на ринку артефактів. Лише на сайті OLX по Херсонській області оголошення про продаж монет з 18 населених пунктів регіону, ціна яких від 100 до 35тис.грн і більше. В цілому можливо знайти на аукціонах тисячі лотів. Законодавчі заборони заганяють історію в тінь, а зміни не вносяться. Наприклад, до Закону України «Про охорону археологічної спадщини» вони приймалися аж в 2012році. В ньому написано, що «всі археологічні пам’ятки та предмети повинні обліковуватись, незалежно від форми власності але як здійснювати леґалізацію скарбів . Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних та підводних робіт для пошуку об’єктів археологічної спадщини або пов’язаних з ними рухомих предметів за відсутності передбаченого законом дозволу, зокрема на використання металошукачів, детекторів неоднорідності ґрунту чи будь-якого іншого пошукового обладнання або відповідної технології, є незаконним.» Практика свідчить, що до сих пір механізм легалізації скарбів не досконалий.Були спроби внесення поправок до законодавства, зокрема ліцензування використання детекторів металу та подібного пошукового обладнання, яке унеможливлювало застосовувати ці прилади задля вільного пошуку, обов’язкове зарахування приватних археологічних предметів та колекцій, які існують на момент ухвалення закону, до недержавної частини Музейного фонду України та інші, проте ще не прийняті. Є думки про те, що потрібно зобов’язати антикварів не брати незаконний товар, що кілька знизить привабливість заняття розкопками. Заборона металошукачів нічого не дасть. Давайте заборонимо автомобілі, тому що у нас відбуваються ДТП. (…) Треба взяти ситуацію під контроль і дати людям працювати в легальних рамках. А як це зробити щоб було легально та вигідно? Поки лише роздуми. На мій погляд, поки альтернативи ліцензуванню немає, що і показує зарубіжний досвід. Можливо і сам ринок артефактів необхідно змінювати, вивчати можливості залучення до нього музеїв, створенню пільгових умов продажу артефактів, необхідно шукати шляхи вирішення проблем. При написанні статті використовувалися матеріали сайтів: https://zbruc.eu/node/55355 https://bykvu.com/bukvy/108855-na-granitse-s-polshej-obnaruzhili-krupnejshuyu-partiyu-starinnykh-monet
Експозиція у Щецині
Альбіна-де- Вассаль-остання коханка Наполеона, з нею пов'язана родина засновників селища Лазурне
В історії нашого селища ім’я Вассалів тісно пов’язано з особистостями, що були близькими із самим імператором Наполеоном. Альбіна де Вассаль-остання коханка імператора, в якої була донька Жозефіна і про неї теж говорили, що вона – плід пристрасті колишнього імператора.11 вересня 1819 британський корабель висадив Альбіну, її дітей і слуг в Остенде. Потім вони перебралися в Брюссель. По дорозі маленька Жозефіна, яка народилася на острові Святої Єлени в січні 1818 року, занадто сильно переохолодилася і підхопила гарячку, від якої і померла. Сталося це 30 вересня 1819 року “. Про це все в книзі про селище Лазурне. Замовляй книгу про історію селища Лазурне
Остання коханка Наполеона
Документ перепису 1917р
Поширити в соц.мережах
  • 27
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •